Свято-Михайлівський Видубицький чоловічий монастир

Свято-Михайлівський Видубицький чоловічий монастир – це архітектурний ансамбль храмів, розташований на схилах Печерських пагорбів майже на березі Дніпра поруч із Національним ботанічним садом імені Миколи Гришка. Після віднайдення Звіринецьких печер наприкінці XIX століття стало зрозуміло, що підземний монастир на честь архангела Михайла тут існував задовго до прийняття християнства князем Володимиром. Коли ж після 988 року гоніння на християн припинилися, ченці вибралися з підпілля, заснували новий монастир і назвали його Видубицьким – за назвою місцевості. Центральною спорудою є Георгіївський собор, який вважається одним із найкращих зразків української архітектури доби Гетьманщини. На території монастиря збереглася Михайлівська церква, зведена у 1070-1088 роках. До архітектурного ансамблю також входять: Спасо-Преображенська церква, дзвіниця, будинок настоятеля, братський корпус, цвинтар та пам’ятники. Майже всі споруди мають статус пам’яток архітектури та містобудування. Тут було поховано багатьох видатних особистостей. У храмі регулярно проводяться богослужіння.