Завтра, в Туристичному інформаційному центрі відкривається виставка "Сильні духом. Відродження" художниці, актриси Маріанни Смбатян. Про творчість, виставку та плани на майбутнє нам пощастило поспілкуватися з Маріанною.
Маріанна, для багатьох Ви приклад внутрішньої сили, цілеспрямованості, життєлюбства. І всього за рік Ви зуміли провести дві масштабні виставки. Які емоції спонукали на створення робіт?
Ідея на створення виставки, де моделями будуть люди з обмеженними можливостями, прийшла 3 роки тому. Але реалізувала її вперше в 2018 році. Як і у всіх, найцікавіші ідеї приходять уночі (посміхається). Я раптом подумала, як було б круто перейняти на моїх моделей образи всесвітньо відомих особистостей і вигаданих героїв. Так з'явився вогник створити фото-виставку в стилі косплей. Причому, ідея народилася в жовтні, а в листопаді ми вже почали зйомки.
Основна концепція - показати суспільству якими були б улюблені герої, будь в них інвалідність. І так само, показати соціуму, що люди з інвалідністю красиві, артистичні і можуть конкурувати з професійними фото-моделями.
Як багато людей працювало над створенням проекту?
У мене своя команда. Я завжди за те, що якщо щось робити - то робити на високому рівні. Костюмери, візажисти, фотографи, відеомейкери, копірайтери, - над усім працювали професіонали.
Я рада, що цей проект "Сильні духом" зачепив кожного і всі працювали з палаючими очима й ентузіазмом.
Організаторам, як відомо, найскладніше. Яка енергія Вами керує й що мотивує на створення проектів? Можливо, є якісь секрети самомотивації і віри в себе?
Головне, давати собі чарівний пендаль! (Сміється)
Мене часто запитують, як я все встигаю. І нещодавно я прийшла до простої відповіді: роби! Коли в мене купа справ, палає синім полум’ям бізнес-план, підтискають терміни замовлень, репетиція в театрі, підготовка до виставок — я навіть не думаю жаліти себе і зривати терміни. Не дозволю себе зупинити, якщо є слово "треба". Іноді я здаюся жорсткою в цьому плані, але впевнено вважаю, що в житті успішної людини немає місця виправданям.
Завжди складно робити перший крок, відмовитися від підвалин, спробувати нове. Чи знайоме почуття страху і як з ним боротися?
Виходячи з того, що по натурі я дуже самокритична, страхи в моєму житті присутні кожен день. Але я намагаюся не піддаватися їм і завжди пробувати щось нове, жити активно. Новий досвід потрібен для того, щоб не покривати пилом вже освоєне та щоб мозок активно працював.
Є такий фільм - "завжди говори так". Ось я і перейняла з нього цей принцип не боятися. Так, стрьомно, але цікаво ж!
Якщо людина твердо йде до своєї мети, то не вийти у неї не може. (Посміхається).
Як виходить поєднувати роботу і творчість? Наскільки це вдається?
У мене творча робота (сміється). Як у митця, моя творчість перейшла в роботу,
коли я почала робити перші картини на замовлення.
Кореспонденція, театр, живопис - це творчість, яка приносить мені задоволення. Я кілька років задавала цей тонус і цей ритм. Дати назад для мене вже негідно.
Ви ставили мету монетизувати своє хобі?
Спочатку просто робила і нарощувала свої вміння до того рівня, що мої картини, крім України, є в приватних колекціях Вірменії, Африки, Арабських Еміратах, Канаді, Німеччині. Можу пишатися наявністю своїх робіт у Вакарчука, Кіпєлова, Мацуян.
На даний момент, це нерегулярний заробіток.
Поділіться живописними лайфхаками?
Вивчення живопису - це кропіткий процес. Коли мене запитали, чи готова я присвятити цьому все життя, я впала в паніку "о, боже це ж питання всього життя". Але не шкодую про свій вибір, так як живопис це не просто "водити пензлем", - це анатомія, вивчення перспектив, технік і вимагає титанічних зусиль.
Талант - це тільки 3% з 100-все інше праця.
Плани на майбутнє, якими може поділитися?
Зараз працюю над 3-ю постановкою моєї театральної трупи. Це буде сильна драма "світло в темряві". Так само думаю над створенням 3-го етапу "Сильних духом" до весни. Відкрию завісу: виставка буде присвячена порятунку коней.
Ну, а з особистого - мрію подорожувати (сміється). Я завжди відкрита для всього нового і цікавого.
Share on Facebook
Share on X