Запорожець від першого екземпляру до сьогодення: історія запорізького автомобіля

Від осені віє помітною прохолодою та дощами, руде листя дерев додає затишку довгим дням, а атмосфера змін стає поштовхом бажати чогось нового та цікавого. Іноді «новими» стають помітні елементи історії Запоріжжя, спогади про те, що возвеличило козацьке місто та дало його сучасній назві неабиякої популярності.Сьогодні «новим» стане історія автомобіля-епохи – «Запорожця».

Від осені віє помітною прохолодою та дощами, руде листя дерев додає затишку довгим дням, а атмосфера змін стає поштовхом бажати чогось нового та цікавого. Іноді «новими» стають помітні елементи історії Запоріжжя, спогади про те, що возвеличило козацьке місто та дало його сучасній назві неабиякої популярності.
Сьогодні «новим» стане історія автомобіля-епохи – «Запорожця».

Перший «Запорожець» мав отримати назву «Москвич» через своє походження, але його перші розробки на Московському заводі малолітражних автомобілів швидко скінчились. Цей автомобіль у другій половині 1950-х років почали розробляти на запорізькому заводі «Комунар». Він вийшов у світ з новою назвою – ЗАЗ-965 – та почав історію небувалої відомості одного автомобілю, яка почалась у 1960 році. ЗАЗ-965 прозвали «горбатим» за форму кузова, яка відкрито була скопійована з італьського FIAT 600. «Горбатий» був єдиною моделлю, на якій вказували назву автомобілю – українською, з м’яким знаком у назві. У інших моделей в кращому випадку писали порядковий номер моделі – іноді в доволі делікатних місцях. Так, у ЗАЗ-968А назва знаходилась на кришці бардачка.

Наприкінці 60-х років «Запорожець» коштував майже дві тисячі рубів, а у 80-х – понад чотири тисячі рублів, що було рівно заробітній платі з два роки, але ветерани війни мали право на безкоштовний автомобіль.

У 1968 «горбатого» зняли з виробництва, а за рік до цього почалась розробка другого покоління «Запорожців» – ЗАЗ-966. Відмінною рисою дизайну нового авто стали уловлювачі повітря, схожі на «вушка», що ніби обтікають корпус. Без них двигун міг перегріватись.
На базі ЗАЗ-966 було створено два позашляховики, випуск яких почався в Луцькі. ЛуАЗ-67 був воєнним автомобілем повітряно-десантних військ – авто могло пливти, його можна було спустити з парашутом. ЛуАЗ-967 був створений для використання звичайними людьми, а також був єдиним автомобілем підвищеної прохідності.

Після зміни дизайну ЗАЗ-966 у 1972 році автомобіль отримав нову назву – ЗАЗ-968, у нього з’явився сигнальний ліхтар та ремені безпеки.
У 1979 році «Запорожець» втратив вже знамениті «вушка», адже за задумом конструкторів було достатньо й цільових отворів на капоті та задніх крилах новіших моделей. Це виявилось не досить гарною ідеєю, тому власники нових ЗАЗ-968М потрібні отвори в автомобілі прироблювали власними силами.
ЗАЗ-968М протримався на конвеєрі довгі 15 років, у 1994 році його зняли з випуску – останні кілька років авто випускали, орієнтуючись виключно на соціальний фактор. Модифікація під ручне управління підходила людям з інвалідністю.

Історія бренду «Запорожець» закінчилась, але не була забута чи не почута. Його гучне ім’я стало символом епохи, а місто, у якому автомобіль випускався – залишилось колискою козацтва та батьківщиною легендарного авто.