Запорізька філармонія збудована за замовленням заводу

Концертний зал імені Глінки – це велич та романтика архітектури другої половини ХХ століття, незламність часу, вивіреність рішень та витончений фасад, що робить будівлю серцем культурного життя Запоріжжя.

Концертний зал імені Глінки – це велич та романтика архітектури другої половини ХХ століття, незламність часу, вивіреність рішень та витончений фасад, що робить будівлю серцем культурного життя Запоріжжя.

Перед самою війною у місті з’явилася Обласна філармонія, колектив якої – сімнадцять людей, об’єднаних єдиною любов’ю та вірою в краще. Тоді філармонія займала місце в одному з будинків старої частини міста.

Як тільки закінчилась війна, Запоріжжя, переживаючи часи стрімкої та важкої відбудови міста, почало розквітати й культурними дарами. У 1948 році за замовленням «Запоріжсталі» починається пошук архітектурних рішень для побудови на центральній вулиці заводського Будинку культури. Архітекторами обрали Георгія Вегмана та інженера-конструктора Шапільського. Наприкінці 1951 року будівництво величної будівлі у стилі сталінського ампіру закипіло. Через два роки завод віддав будівлю місту, туди переїхала Обласна філармонія, але оскільки будівлі не вистачало величної скульптури перед входом, у 1955 році відлили та встановили скульптуру Михайла Глінки.

У радянський період філармонія з кінотеатром «Родина» була містом паломництва запоріжців, створений у стінах філармонії оркестр отримав визнання світової спільноти. З 2008 року будівлю шість років повністю реконструювали – від внутрішніх приміщень до фасаду та покрівлі даху.

Сьогодні філармонія живе своїм життям, у її стінах знаходяться декілька сотень артистів, які дарують унікальну надихаючу музику та змінюють місто на краще.